Детінізація активно триває. Яким чином українському бізнесу змушують зменшувати практики ухилення від податкових зобов'язань -- Delo.ua

Щороку державний бюджет втрачає від 80 до 100 млрд грн, оскільки значна кількість підприємців і компаній функціонує поза межами законодавства. Влада вважає, що можливо змусити бізнес відповідально виконувати податкові зобов'язання та за п'ять років зменшити частку тіньової економіки з 50% до 10%.

Наприкінці 2023 року депутати висловили, що одним із ключових напрямків податкової політики на 2024 рік стане боротьба з тіньовою економікою та бізнесом. Влітку цього ж року голова парламентського комітету з фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев у своєму інтерв'ю для видання delo повідомив про перші результати кампанії проти нелегального бізнесу. Він зазначив, що завдяки зусиллям з детінізації, лише за період з січня по травень 2024 року вдалося досягти зростання надходжень акцизного податку на 78%, імпортного ПДВ на 46,5% та внутрішнього ПДВ на 59% у порівнянні з аналогічними показниками 2023 року.

Досліджуємо, яким чином підприємства засвоюють принципи легального сплати податків, уникаючи схем, і як це позитивно впливає на державні фінанси.

Оцінки обсягу тіньової економіки в Україні мають значні розбіжності. Наприклад, перед початком війни Національний банк оцінив частку "тіні" на рівні 26% від ВВП, тоді як Міністерство економіки повідомило про дещо вищий показник, що коливався в межах 31-32%.

Користуючись тимчасовими податковими пільгами і послабленнями, які навесні 2022 року запровадила Верховна Рада, та мораторієм на перевірки, бізнес став більш активно мінімізувати податкові зобов'язання.

Формально, ухилення від сплати податків найчастіше відбувалося в межах діючих законодавчих норм. Однак це мало негативний вплив на надходження до державного бюджету. Згідно з інформацією податкового комітету Ради, частка тіньової економіки у 2023-2024 роках не лише...

У січні 2023 року розпочалася кампанія протидії тіньовій економіці, яка перш за все зосередилася на ігровому бізнесі. Депутати та правоохоронні органи оголосили про виявлення великої схеми міскодингу, що полягала у фальсифікації призначення платежів. Гроші, отримані від ставок у казино, оброблялися через банківські рахунки, а потім, як виграші, зараховувалися на картки клієнтів. У деяких випадках ці кошти навіть використовувалися для фінансування нелегального експорту зерна. В результаті кілька банків і платіжних систем втратили свої ліцензії та отримали значні штрафи. Зокрема, Національний банк наклав штрафи на учасників фінансового ринку на загальну суму понад 486 мільйонів гривень.

Весною 2023 року депутати з податківцями взялися за підакцизну продукцію. На той час частка нелегального бізнесу на тютюновому ринку оцінювалася на рівні 22%, на ринку алкоголю - близько 36%, на паливному ринку - в межах 11%. Відповідно,

У 2024 році увага переключилась на торговий сектор, зокрема на продавців побутової техніки. Як зазначив Гетманцев, навіть найбільш відомі мережі уникають сплати податків, використовуючи схеми контрабанди та ухиляння від імпортного ПДВ. Як наслідок, протягом перших п'яти місяців 2024 року учасники ринку побутової техніки та електроніки...

На початку вересня Державна податкова служба (ДПС) опублікувала результати кампанії з легалізації економіки.

Податковий комітет парламенту констатує особливий успіх у виведенні із тіні грального бізнесу. Зокрема, за 8 місяців 2024 року державний бюджет одержав від гемблінгу 11,7 млрд грн, що

Також депутати наголошують на позитивних зрушеннях у сфері фіскалізації бізнесу, що, на їхню думку, свідчить про активну детінізацію торгівлі. Наприклад, за серпень було видано 837 млн фіскальних чеків (близько 27 млн штук на день), що на 20% більше, ніж у січні. Крім того, торговий оборот, зареєстрований через РРО, у серпні

За словами парламентаріїв, загальна можливість легалізації бізнесу, що наразі перебуває в тіні, оцінюється приблизно в 500 мільярдів гривень. Це означає, що при досягненні щорічного зростання доходів до державного бюджету на рівні

Однак, бізнесмены не поділяють такого оптимістичного настрою. Вони висловлюють занепокоєння, що заявлене підвищення податкових ставок та посилення податкового тиску можуть мати зовсім протилежний ефект.

Олександр Конотопський, один із співзасновників Ajax Systems, вважає, що збільшення податкових ставок лише сприятиме "тенізації економіки". Владислав Колодяжний, засновник GT Group, також висловив думку, що підвищення податкового навантаження стане ще одним стимулом для підприємств залишатися в тіньовій сфері.

Торгово-промислова палата (ТПП) оприлюднила заяву, в якій наголосила, що додатковий фіскальний тиск

Навіть колишня голова податкового комітету Верховної Ради Ніна Южаніна висловлює думку, що зміни в податковому законодавстві принесуть лише тимчасове збільшення доходів до державного бюджету, яке згодом буде витіснене тіньовою економікою.

Однак Данило Гетьманцев переконаний, що український бізнес все більше усвідомлює свою відповідальність. Він готовий відмовитися від незаконних практик не тільки під тиском, а й з власної волі.